Biopolymers and Cell, 2009, № 4http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/56312024-03-28T16:14:12Z2024-03-28T16:14:12ZМолекулярно-імпринтовані полімери як штучні аналоги біологічних рецепторів. 1. Загальні принципи молекулярного імпринтингуСергеєва, Т.А.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/56912010-02-03T10:00:56Z2009-01-01T00:00:00ZМолекулярно-імпринтовані полімери як штучні аналоги біологічних рецепторів. 1. Загальні принципи молекулярного імпринтингу
Сергеєва, Т.А.
Огляд присвячено аналізу робіт у галузі отримання штучних аналогів біологічних рецепторів із застосуванням методу молекулярного імпринтингу. Розглянуто загальні принципи зазначеного методу та типи полімерів, які одержують із його використанням. Основну увагу приділено полімерам-біоміметикам, синтезованим методом нековалентно гомолекулярного імпринтингу.; The review is devoted to analysis of the publications in the area of synthesis of artificial mimics of biological receptors using the method of molecular imprinting. General principles of molecular imprinting as well as main types of polymers being used in molecular imprinting are described. The special attention is paid to the polymers-biomimics synthesized using the method of non-covalent molecular imprinting.
2009-01-01T00:00:00ZРедукція хромату та каротиносинтезувальна активність резистентних до селеніту мутантів дріжджів Xanthophyllomyces dendrorhous (Phaffia rhodozyma)Нечай, Г.І.Кшемінська, Г.П.Колісник, Г.В.Гжондка, М.Гончар, М.В.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/56902010-02-03T10:00:55Z2009-01-01T00:00:00ZРедукція хромату та каротиносинтезувальна активність резистентних до селеніту мутантів дріжджів Xanthophyllomyces dendrorhous (Phaffia rhodozyma)
Нечай, Г.І.; Кшемінська, Г.П.; Колісник, Г.В.; Гжондка, М.; Гончар, М.В.
Мета. Дріжджі P. rhodozymа є перспективними біопродуцентами, оскільки синтезують каротиноїдний пігмент астаксантин з високою антиоксидантною активністю. Мета роботи полягала у вивченні здатності резистентних до селеніту штамів редукувати сполуки хрому(VІ) і в аналізі взаємозв’язку між рівнем синтезу каротиноїдів, стійкістю до селеніту та редукуючими властивостями щодо хромату. Методи. Дріжджі вирощували за стандартних для даного виду умов. Вміст залишкового хромату в культуральній рідині визначали колориметрично дифенілкарбазидним методом. Кількість каротиноїдів виявляли екстракцією пігментів органічними розчинниками із попередньо пермеабілізованих клітин. Результати. Виділені селеніт-резистентні мутанти дріжджів P. rhodozymа проявили різні комбінації фенотипів за стійкістю/чутливістю до хромату і селеніту та здатністю до редукції хромату. Висновки. Одержані результати дають підставу припустити, що шляхи детоксикації хромату і селеніту у дріжджів P. rhodozyma є різними, хоча і здійснюються за однаковим редукційним типом. Мутантні штами можуть стати зручною моделлю для вивчення взаємозв’язку між гомеостазом оксіаніонів селену і хрому та біосинтезом каротиноїдів.; Aim. The yeast P. rhodozymà is a perspective microbial producer of carotenoid pigment astaxanthin with a high antioxidant power. The aim of the work was to study the ability of the selenite-resistant strains of this yeast to reduce chrome(VI) compounds, as well as to analyze the relations between synthesis of carotenoids, resistance to selenite and chromate-reducing activity of P. rhodozymà. Methods. The yeast cells were grown at standard conditions for this species. The residual chromate content in cultural liquid was determined colorimetrically using diphenylcarbazide. The carotenoid content was determined after extraction of the pigments from the previously permeabilized cells by organic solvents. Results. The selected selenite-resistant mutants of the yeast P. rhodozymà revealed the different combinations of the phenotypes related with tolerance/sensitivity to chromate and selenite, as well as ability to reduce chromate. Conclusions. The obtained results give reasons for suggesting that pathways of detoxification of chromate and selenite by the yeast P. rhodozyma are different, although run through a common reductive type. The isolated mutant strains would be served as the useful models to study relations between homeostasis of Se and Cr oxyanions and biosynthesis of carotenes.
2009-01-01T00:00:00ZФерментний кондуктометричний біосенсор для визначення мальтозиПешкова, В.М.Саяпіна, О.Я.Солдаткін, О.О.Дзядевич, С.В.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/56892010-02-03T10:01:00Z2009-01-01T00:00:00ZФерментний кондуктометричний біосенсор для визначення мальтози
Пешкова, В.М.; Саяпіна, О.Я.; Солдаткін, О.О.; Дзядевич, С.В.
Мета. Розробити ферментний кондуктометричний біосенсор для визначення мальтози. Методи. У роботі використано кондуктометричні перетворювачі, що складаються з двох пар золотих гребінчастих електродів. На поверхню останніх нанесено біоселективну мембрану, до скла дуякої входять ферменти глюкозооксидаза, мутаротаза, α-глюкозидаза. Резуль тати. Лінійний діапазон концентрації глюкози і мальтози, яку можна виявляти задопомогою кондуктометричного біосенсора для визначення мальтози, становить від 0,002 до 1 мМ. Час, потрібний для встановлення концентрації мальтози в розчині, дорівнює 1–2 хв. Досліджено залежність величини відгуку біосенсора на внесення субстрату від рН, іонної сили та буферної ємності робочого розчину, представлено дані по селективності біосенсора. Розроблений кондуктометричний біосенсор характеризується високою операційною стабільністю та відтворюваністю сигналу. Висновки. Створено ферментний кондуктометричний біосенсор для визначення мальтози та проаналізовано його робочі характеристики. Запропоновану методику вимірювання мальтози можна застосовувати у подальшому в харчовій промисловості для контролю і оптимізації виробництва.; Aim. To develop enzyme conductometric biosensor for maltose determination. Methods. A conductometric transducer consisting of two gold pairs of electrodes was applied. Three-enzyme membrane (glucose oxidase, mutarotase, a-glucosidase) immobilized on the surface of the conductometric transducer was used as a bioselective element. Results. A linear range of maltose conductometric biosensor was from 0,002 mM to 1 mM for glucose and maltose detection. The time of maltose analysis in solution was 1–2 minutes. The dependence of biosensor responses to substrate on pH, ionic strength, and buffer capacity of work solution was studied. The data of biosensor selectivity are presented. The developed conductometric biosensor is characterized by high operational stability and signal reproducibility. Conclusion. The enzyme conductometric biosensor for maltose determination has been developed. The analytical characteristics of the maltose biosensor were investigated. The proposed method could be used in food industry to control and optimize production.
2009-01-01T00:00:00ZМетодика визначення етанолу у вині ферментним амперометричним біосенсоромГорюшкіна, Т.Б.Орлова, А.П.Верик, Г.М.Солдаткін, О.П.Дзядевич, С.В.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/56882010-02-03T10:01:02Z2009-01-01T00:00:00ZМетодика визначення етанолу у вині ферментним амперометричним біосенсором
Горюшкіна, Т.Б.; Орлова, А.П.; Верик, Г.М.; Солдаткін, О.П.; Дзядевич, С.В.
Мета. Розробка методики визначення етанолу у вині ферментним амперометричним біосенсором. Методи. Використано ферментний амперометричний біосенсорний метод аналізу етанолу. Результати. Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування двох методів іммобілізації алкогольоксидази (АО) при розробці амперометричного біосенсора для аналізу етанолу у вині. Обрано метод іммобілізації ферменту у парах глутарового альдегіду, за використання якого іммобілізована АО демонструє кращі робочі характеристики. Досліджено селективність, операційну стабільність та стабільність при зберіганні створеного біосенсора, встановлено рН-оптимум його роботи. Відпрацьовано методику визначення етанолу у вині за допомогою амперометричного біосенсора на основі платинового електрода SensLab та АО. Із застосуванням розробленого високостабільного біосенсора проаналізовано концентрацію етанолу у зразках вина. Показано високу кореляцію отриманих результатів із даними методу денситометрії дистиляту. Висновки. Запропоновану методику аналізу етанолу можна в подальшому використовувати у виноробстві.; Aim. Development of the procedure of ethanol determination in wine by an enzyme amperometric biosensor. Methods. The amperometric biosensor method of ethanol analysis has been used in this work. Results. The paper presents comparative analysis of two methods of alcohol oxidase (AO) immobilization for development of amperometric biosensor for ethanol determination in wine. The method of AO immobilization in glutaraldehyde vapour was chosen as optimal for this purpose. The selectivity, operational and storage stability, and pH-optimum for operation of the created biosensor were determined. The procedure of ethanol determination in wine by amperometric biosensor on the basis of platinum printed electrode SensLab and AO was optimized. The analysis of ethanol concentration in wine and must samples was carried out using the developed high-stable biosensor. A good correlation between the data obtained by the biosensor and densitometry methods was shown. Conclusion. The proposed method of ethanol analysis could be used in wine production.
2009-01-01T00:00:00Z