Доповіді НАН України, 2020, № 01http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1700152024-03-28T15:07:15Z2024-03-28T15:07:15ZСтруктурні механізми взаємодії дефосфорильованих 2`-5`-триаденілатів з білком S100A1Скоробогатов, О.Ю.Жуков, І.Ю.Ткачук, З.Ю.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1702662020-07-09T22:28:18Z2020-01-01T00:00:00ZСтруктурні механізми взаємодії дефосфорильованих 2`-5`-триаденілатів з білком S100A1
Скоробогатов, О.Ю.; Жуков, І.Ю.; Ткачук, З.Ю.
За допомогою методів ЯМР спектроскопії та комп'ютерного моделювання вивчали структурні механізми
взаємодії дефосфорильованих 2´5´
триаденілатів з білком S100A1. Встановлено, що дефосфорильований 2´5´
триаденілат зв'язується з білком S100A1 на межі Са²⁺
зв'язувального домену та лінкерного регіо ну.
Утворення комплексу білок—триаденілат стабілізується трьома зв'язками, два з яких електростатичні,
а один водневий. Зафіксовані особливості взаємодії дефосфорильованого 2´5´
триаденілату з S100A1 можуть бути підґрунтям для пояснення однієї з неописаних раніше функцій дефосфорильованого 2´5´
триаденілату.; We study the structural mechanisms of interaction of dephosphorylated 2´5´ triadenylates
with S100A1 protein
by NMR spectroscopy and computer simulation methods. Earlier, it was demonstrated that 2´5´ triadenylates
are capable of stimulating the muscle contraction via a direct or indirect interaction with the Ryano dine
receptor (RyR). One of the key regulators of this intracellular Са²⁺ pump is a calciumbinding
protein S100A1.
We assumed that the naturally occurring 2´5´ triadenylate
may interact with S100A1 directly, by exhibiting its
effect, and took a detailed look at the interaction. It is shown that dephosphorylated 2´5´ triadenylate
binds to
S100A1 within the Са²⁺ binding
loop/linker interface, where the aminoacids within the S100A1 homodimer
displayed the highest amplitude of chemical shifts. Complex formation turned out to be stabilized by the formation
of two electrostatic and one hydrogen bonds. The data obtained may suggest an insight into how the
naturally occurring 2´5´ triadenylate
exhibits its purely biological function. An alternative possible scenario is
the interaction between 2´5´ triadenylate
and CAM kinase, which leads to the alteration of the latter’s functioning,
which further affects the RyR. S100A1’s antagonist regarding the RyR functioning, Calmodulin, was
earlier shown to interact with 2´5´ triadenylate,
which led to the Са²⁺ affinity alteration of the latter. Collectively,
these data assume that 2´5´ triadenylate interacts with both major regulators of RyR’s Са²⁺releasing activity.; С помощью методов ЯМР спектроскопии и компьютерного моделирования изучали структурные меха
низмы взаимодействия дефосфорилированного 2´5´
триаденилата с белком S100A1. Установлено, что дефосфорилированный 2´5´
триаденилат связывается с белком S100A1 на грани Са²⁺
связывающего домена и линкерного региона. Образование комплекса белок—триаденилат стабилизируется тремя связями,
два из которых электростатические, а один — водородный. Зафиксированные особенности взаимодействия дефосфорилированного 2´5´
триаденилата с S100A1 могут служить в качестве основы для объясне
ния одной из неописанных ранее функций дефосфорилированного 2´5´
триаденилата.
2020-01-01T00:00:00ZІнтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в УкраїніМельник, В.І.Діденко, С.Я.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1702652020-07-09T22:28:15Z2020-01-01T00:00:00ZІнтродукція та охорона ex situ флористичного різноманіття Кавказу в Україні
Мельник, В.І.; Діденко, С.Я.
Важливим аспектом охорони рослин ex situ є моделювання популяцій рідкісних та зникаючих видів у штучно створених фітоценозах. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України в 1949 р.
С.С. Харкевичем була закладена ботаніко-географічна ділянка “Кавказ”. У наш час вона є найбільшим
осередком кавказького фіторізноманіття ex situ. 411 видів рослин Кавказу, в тому числі 75 видів, занесених
до Червоних книг Вірменії, Азербайджану, Грузії та Російської Федерації, вирощуються на площі 6 га в НБС
ім. М.М. Гришка. Сучасні штучні фітоценози ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” — це зменшені копії
кавказьких ландшафтних екосистем. За 70 років існування штучно створені лісові та степові фітоценози
стали подібними до природних кавказьких лісових та степових угруповань за своїм флористичним складом.
Унікальні 70-річні культивовані лісові та степовий фітоценози в НБС ім. М.М. Гришка є відповідними
екотопами для існування багатьох рідкісних та зникаючих видів. Рідкісні лісові види кавказької флори Taxus
baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia
caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa
biebersteiniana та рідкісні степові види Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla,
Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis протягом багатьох років сформували стабільні
гомеостатичні інтродукційні популяції, які подібні до популяцій цих видів у природних умовах існування.
Ботаніко-географічна ділянка “Кавказ” у НБС ім. М.М. Гришка є цінним національним надбанням України в галузі охорони флористичного різноманіття ex situ.; An important aspect of the ex situ plant protection is the modeling of the populations of rare and endangered species
in artificial phytocoenosis. In 1949 in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine, the
phytogeographical plot “Caucasus” was founded by S.S. Kharkievicz. Now, it is the largest unit of the Caucasian
phytodiversity ex situ. 411 Caucasian plant species, including 75 species from Red Data Books of Armenia,
Azerbajdzan, Georgia, and Russian Federation are growing on an area of 6 ha. Modern artificial phytocoenosis
in the phytogeographical plot “Caucasus” are a little copies of Caucasian landscape ecosystems. 70 yearsold
cultivated forest and steppe phytocoenosis are very similar to the native Caucasian forest and steppe communities
by floristic diversity.
The unique 70 yearold
cultivated forest and steppe phytocoenoses in the National Botanical Garden are
suitable habitats for many rare and endangered species. Rare forest species of Caucasian flora — Taxus baccata,
Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus caucasicus, Paeonia caucasica,
Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium monadelphum, Tulipa biebersteiniana
and rare steppe species Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus, Iris aphylla, Fritillaria caucasica,
Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis — formed stable introductive populations with a homeostatic
age structure for many years. These introductive populations are very similar to the populations of these species
in natural habitats.
The phytogeographical plot “Caucasus” in M.M. Cryshko National Botanical Garden is a valuable national
achievement of Ukraine in the plant conservation ex situ.; Важным аспектом охраны растений ex situ является моделирование популяций редких и исчезающих видов в искусственных фитоценозах. В Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины в
1949 г. С.С. Харкевич заложил ботанико-географический участок “Кавказ”. В наше время это наибольший участок кавказского фиторазнообразия ex situ. 411 видов кавказских растений, в том числе 75 видов, включенных в Красные книги Армении, Азербайджана, Грузии и Российской Федерации, произрастают на площади 6 га в НБС им. Н.Н. Гришко. Современные искусственные фитоценозы на ботанико-географическом участке “Кавказ” представляют собой уменьшенные копии ландшафтных экосистем
Кавказа. За 70 лет лесные и степной фитоценозы приобрели черты, близкие к природным лесным и
степным растительным сообществам Кавказа по своему флористическому составу.
Уникальные 70-летние культивируемые лесные и степные фитоценозы в НБС им. Н.Н. Гришко соответствуют экотопам для произрастания многих редких и исчезающих видов. Редкие лесные виды кавказской флоры Taxus baccata, Dioscorea caucasica, Erythronium caucasicum, Fritillaria grandiflora, Helleborus
caucasicus, Paeonia caucasica, Staphylea colchica, Arum rupicola, Cyclamen coum, Epimedium pinnatum, Lilium
monadelphum, Tulipa biebersteiniana и редкие виды степей Adonis vernalis, Paeonia tenuifolia, Crocus reticulatus,
Iris aphylla, Fritillaria caucasica, Crambe cordifolia, Eremurus spectabilis в течение многих лет сформировали
устойчивые гомеостатические интродукционные популяции, которые очень похожи на популяции этих
видов в естественной среде обитания.
Ботанико-географический участок “Кавказ” в НБС им. Н.Н. Гришко является ценным национальным
достоянием Украины в области охраны флористического разнообразия ex situ.
2020-01-01T00:00:00ZПроцес вивільнення активної речовини з модельної композитної системи на основі чорного чаю та кремнеземівКлименко, Н.Ю.Крупська, Т.В.Туров, В.В.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1702642020-07-09T22:28:15Z2020-01-01T00:00:00ZПроцес вивільнення активної речовини з модельної композитної системи на основі чорного чаю та кремнеземів
Клименко, Н.Ю.; Крупська, Т.В.; Туров, В.В.
Досліджено композитні системи на основі гідрофільного та суміші гідрофільного і гідрофобного кремнеземів з різною насипною густиною (45, 175, 300 г/л) та чорного чаю. Встановлено, що зі збільшенням концентрації чаю оптична густина розчину лінійно зростає. Показано, що компоненти чаю можуть адсорбуватись на гідрофільному кремнеземі в кількості, що не перевищує 0,002 г/г. Визначено, що створені
композитні системи мають дві стадії вивільнення активних речовин — швидку та повільну, що обумовлює їх
пролонговану дію. Завдяки взаємодії частинок кремнезему та целюлозної матриці лікарських рослин процесом десорбції можна керувати в широких межах, змінюючи фізико-хімічні параметри цього процесу, насипну густину композитних систем та використовуючи додатки гідрофобного кремнезему. Встановлено ефект реадсорбції біологічно активних речовин у міжчастинкових зазорах композитної системи. Зроблено припущення, що цей ефект можна застосовувати для створення нового покоління композитних систем, придатних для лікування різних типів захворювань.; Composite systems based on hydrophilic silica and a mixture of hydrophilic and hydrophobic silica with different
bulk densities (45, 175, 300 g/l) and black tea are investigated. It is found that, with increasing the tea
concentration, the optical density of a solution increases linearly. It is shown that tea components can be adsorbed
on hydrophilic silica in an amount not exceeding 0.002 g/g. It is determined that the formed composite
systems have two stages of release of active substances (fast and slow ones), which conditionates their prolonged
action. Due to the interaction of silica particles and the cellulosic matrix of medicinal plants, it is possible to
control and to widely regulate the desorption process, by changing the physicochemical
parameters of the desorption
process and the bulk density of composite systems and by using hydrophobic silica additives. The effect
of readsorption of biologically active substances in interparticle gaps of the composite system is found. It has
been suggested that this effect can be used to create composite systems of a new generation suitable for the treatment
of various diseases.; Исследованы композитные системы на основе гидрофильного и смеси гидрофильного и гидрофобного
кремнеземов с разной насыпной плотностью (45, 175, 300 г/л) и черного чая. Установлено, что с увеличением концентрации чая оптическая плотность раствора линейно возрастает. Показано, что компоненты
чая могут адсорбироваться на гидрофильном кремнеземе в количестве, не превышающем 0,002 г/г.
Определено, что созданные композитные системы имеют две стадии высвобождения активных веществ —
быструю и медленную, что обусловливает их пролонгирующее действие. Благодаря взаимодействию частиц кремнезема и целлюлозной матрицы лекарственных растений процессом десорбции можно управлять в широких пределах, изменяя физико-химические параметры этого процесса, насыпную плотность
композитных систем и используя приложения гидрофобного кремнезема. Установлен эффект реадсорбции биологически активных веществ в межчастичных зазорах композитной системы. Сделано предположение, что этот эффект можно использовать при создании нового поколения композитных систем, пригодных для лечения различных типов заболеваний.
2020-01-01T00:00:00ZЕкспериментальні спостереження методами МТЗ та МВП локальних геологічних структур Побузьського гірськорудного району (Завалля)Ільєнко, В.А.Бурахович, Т.К.Кушнір, А.М.Ширков, Б.І.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1702632020-07-10T22:28:34Z2020-01-01T00:00:00ZЕкспериментальні спостереження методами МТЗ та МВП локальних геологічних структур Побузьського гірськорудного району (Завалля)
Ільєнко, В.А.; Бурахович, Т.К.; Кушнір, А.М.; Ширков, Б.І.
Наведено результати експериментальних спостережень низькочастотного природного змінного електромагнітного поля Землі зовнішнього іоносферно-магнітосферного походження, проведених у 2019 р., на тери
торії рудного поля Заваллівського родовища Побузького гірськорудного району Українського щита. Після застосування процедур синхронного оцінювання передавальних операторів МТ/МВ полів за допомогою програмного комплексу PRC_MTMV отримано комплексні індукційні параметри для періодів від 60 до 4000 с і
амплітудні криві позірного питомого опору та фаз імпедансу для широкого діапазону періодів від 10 до 10000 с.
Якісний аналіз експериментальних параметрів показав, що локальні геологічні структури характеризується дуже складною будовою в геоелектричному плані. З одного боку, це наявність поверхневої та приповерхневої локальної тривимірності, на що вказують поведінка типерів і низькі значення кривих позірного
питомого опору у переважній більшості пунктів спостережень. З іншого боку, це різка зміна течії телуричних струмів, що може бути обумовлено як наявністю локальних тривимірних поверхневих неоднорідностей,
викликаних особливим складом гірських порід, так і зонами перетину значної кількості різноспрямованих
геологічних розломів, пов'язаних з інтенсивним дробленням порід. Деяка поведінка кривих позірного питомого опору може пояснюватися впливом близько розташованих регіональних електропровідних структур глибинного залягання. Відзначено, що основним типом підвищеної електропровідності по площі рудного поля
Заваллівського родовища може бути електронний, який пов'язаний з графітизацією значних об'ємів порід
гранітного шару і високою зв'язністю. Природу електропровідності таких областей можна пояснити різними причинами — від своєрідного формування струмопровідних включень у міжзерновому просторі до анізотропії тріщинуватості та розшарованості гірських порід.; The article presents the results of experimental observations of a lowfrequency
natural alternating electromagnetic
field of the Earth of the external ionosphericmagnetospheric
origin, conducted in 2019, on the territory
of the Zavallya ore field of the Pobuz’kyi mining district of the Ukrainian Shield. After applying the procedures
of synchronous estimation of MT/MV transmitting operators using the PRC_MTMV software complex,
the complex induction parameters for periods from 60 to 4000 s and amplitude curves of the resistivity and impedance
phases for a wide range of periods from 10 to 10000 s were obtained. A qualitative analysis of the experimental
parameters showed that local geological structures are characterized by a very complex structure in
geoelectric terms. On the one hand, this is the presence of surface and nearsurface
local threedimensionality,
as indicated by the tiper behavior and the low values of the curves p in the vast majority of observation points.
On the other hand, it is a sharp change in the tellurium currents, which can be caused by the presence of local
threedimensional
surface inhomogeneities caused by the particular composition of rocks and by the intersection
zones of a large number of multifaceted geological faults associated with the intense crushing of rocks. Some
behavior of the curves of the apparent resistivity may be justified by the influence of closely spaced regional conductive
deeplocation
structures. It should be said that the main type of high electrical conductivity over the
area of the Zavallya ore field may be the electronic one, which is associated with the graphitization of large volumes
of rocks of the granite layer and the high connectivity. The nature of the electrical conductivity of such
regions can be explained by various causes ranging from the peculiar formation of conductive inclusions in
the grain space to the anisotropy of fracture and the stratification of rocks.; Приведены результаты экспериментальных наблюдений низкочастотного природного переменного
электромагнитного поля Земли внешнего ионосферно-магнитосферного происхождения, проведенных в
2019 г., на территории рудного поля Завальевского месторождения Побужского горнорудного района
Украинского щита. После применения процедур синхронного оценивания передающих операторов МТ/
МВ полей с помощью программного комплекса PRC_MTMV получены комплексные индукционные
параметры для периодов от 60 до 4000 с и амплитудные кривые кажущегося удельного сопротивления и
фаз импеданса для широкого диапазона периодов от 10 до 10000 с. Качественный анализ экспериментальных параметров показал, что локальные геологические структуры характеризуются очень сложным
строением в геоэлектрическом плане. С одной стороны, это присутствие поверхностной и приповерхностной локальной трехмерности, на что указывают поведение типперов и низкие значения кривых кажущегося удельного сопротивления в большинстве пунктов наблюдений. С другой, это резкое изменение
течения теллурических токов, что может быть обусловлено как присутствием локальных трехмерных поверхностных неоднородностей, вызванных особым составом горных пород, так и зонами пересечения большого количества разнонаправленных геологических разломов, связанных с интенсивным дроблением пород. Некоторое поведение кривых кажущегося удельного сопротивления может оправдываться влиянием
близко расположенных региональных электропроводящих структур глубинного залегания. Отмечено, что
основным типом повышенной электропроводности по площади рудного поля Завальевского месторождения может быть электронный, который связан с графитизацией значительных объемов пород гранитного слоя и высокой связностью. Природу электропроводности таких областей можно объяснить разными
причинами — от своеобразного формирования токопроводящих включений в межзерновом пространстве
до анизотропии трещиноватости и слоистости горных пород.
2020-01-01T00:00:00Z