Цитология и генетика, 2013, № 5http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1265122024-03-28T15:15:45Z2024-03-28T15:15:45ZAntineoplastic drug NSC631570 modulates functions of hypoxic macrophagesSkivka, L.M.Fedorchuk, O.G.Rudic, M.P.Pozur, V.V.Khranovska, N.M.Grom, M.Yu.Nowicky, J.W.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1265972017-11-28T01:02:43Z2013-01-01T00:00:00ZAntineoplastic drug NSC631570 modulates functions of hypoxic macrophages
Skivka, L.M.; Fedorchuk, O.G.; Rudic, M.P.; Pozur, V.V.; Khranovska, N.M.; Grom, M.Yu.; Nowicky, J.W.
Hypoxia is an important factor in the macrophages microenvironment. Many physiological and pathological processes including solid tumor development are characterized by both low oxygen content and presence of macrophages. Tumor-associated hypoxia causes alternative polarization of macrophages in tumor tissue and transformation of these cells into the allies of a malignant neoplasm. The aim of the work was to investigate the effect of NSC631570, a cancerselective drug that is known to selectively accumulate in the tumor tissue, on hypoxic macrophage function. Murine peritoneal macrophages (PMs) were subjected to hypoxia (3% O₂). Nitrite level was assayed by the Griess reaction. Arginase activity was measured by colorimetric method. ROS generation and phagocytosis was estimated by flow cytometry. O₂⁻ generation was assayed by the NBT reduction method. HMGB1 expression was determined by ELISA. 42 h hypoxia caused alternative polarization of murine PMs with significant arginase prevalence. NSC631570 repolarized arginine metabolism of hypoxic macrophages to NOS dominant and activated their pro-inflammatory functions: recovered ROS production and increased alarmin releaseNSC631570 can restore pro-inflammatory functions of macrophages, alternatively polarized by hypoxia.; Гипоксия является важным фактором микроокружения макрофагов. Многие физиологические и патологические процессы, в том числе рост солидных опухолей, характеризуются низким давлением кислорода и присутствием макрофагов. Опухолеассоциированная гипоксия является одной из причин альтернативной поляризации макрофагов в опухолевой ткани, превращая их в клетки-союзники опухолевого процесса. Целью работы было исследование влияния NSC631570 – опухоле-селективного препарата со способностью избирательно накапливаться в опухолевой ткани – на функции гипоксических макрофагов. Мышиные перитонеальные макрофаги (ПМ) подвергались гипоксической обработке (3 % O₂). Уровень нитритов исследовали в реакции Грисса. Аргиназную актив-ность определяли колориметрическим методом. Образование внутриклеточных реактивных форм кислорода (РФК) и фагоцитоз анализировали c помощью проточной цитофлюориметрии. Внеклеточную продукцию РФК определяли в НСТ-тесте, экспрессию HMGB1 – методом ELISA. 42-часовая гипоксия обусловливала альтернативную поляризацию ПМ с преобладанием аргиназной активности. NSC631570 вызывал реполяризацию метаболизма аргинина в гипоксических ПМ и активировал их провоспалительные функции: усиливал кислород-зависимый метаболизм и выделение аларминов. NSC631570 способен восстанавливать провоспалительные функции макрофагов, альтернативно поляризованных гипоксией.; Гіпоксія є важливим фактором мікрооточення макрофагів. Багато важливих фізіологічних і пато-логічних процесів, у тому числі ріст солідних пухлин, характеризуються низьким тиском кисню і присутністю макрофагів. Пухлино-асоційована гіпоксія є однією з причин альтернативної поляризації макрофагів у пухлинній тканині, перетворю-ючи їх на клітини-союзники пухлинного процесу. Метою роботи було дослідження впливу NSC631570 – пухлино-селективного препарату зі здатністю вибірково накопичуватись у пухлинній тканині – на функції гіпоксичних макрофагів. Мишачі перитонеальні макрофаги (ПМ) піддавались гіпоксичній обробці (3 % O₂). Рівень нітритів вивчали в реакції Гріса. Аргіназну активність визначали колориметричним методом. Утворення внутрішньоклітинних реактивних форм кисню (РФК) і фагоцитоз аналізували за допомогою проточної цитофлюориметрії. Позаклітинну продукцію РФК визначали в НСТ-тесті, експресію HMGB1 – методом ELISA. 42-годинна гіпоксія спричиняла альтернативну поляри-зацію ПМ з переважанням аргіназної активності. NSC631570 викликав реполяризацію метаболізму аргініну у гіпоксичних ПМ і активував їх прозапальні функції: посилював киснезалежний метаболізм і виділення алармінів. NSC631570 здатний відновлювати прозапальні функції макрофагів, альтернативно поляризованих гіпоксією.
2013-01-01T00:00:00ZПорівняльний аналіз каріотипу нової лінії клітин людини 4BL в умовах тривалого культивування. Плоїдність хромосомного наборуАкопян, Г.Р.Гулеюк, Н.Л.Кушнірук, В.О.Микитенко, Д.О.Яцишина, А.П.Лукаш, Л.Л.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1265962017-11-28T01:02:42Z2013-01-01T00:00:00ZПорівняльний аналіз каріотипу нової лінії клітин людини 4BL в умовах тривалого культивування. Плоїдність хромосомного набору
Акопян, Г.Р.; Гулеюк, Н.Л.; Кушнірук, В.О.; Микитенко, Д.О.; Яцишина, А.П.; Лукаш, Л.Л.
Тривале культивування клітин людини, в тому числі стовбурових, може призвести до істотної трансформації каріотипу та генетичної нестабільності. Метою даної роботи було порівняльне цитогенетичне дослідження каріотипу нової лінії стовбурових клітин людини 4BL на 160-му і 205-му пасажах. При стандартному цитогенетичному дослідженні спостерігали нулісомію або моносомію хромосом 10 і 13, моносомію хромосом 4, 8, 11, 15, 17, 21, Х; t(1;11), t(5;15), t(12;15), t(16;21), шість регулярних маркерних хромосом. Модальний клас каріотипу на 160-му і 205-му пасажах становив 42–43 хромосоми. В динаміці пасажування виявили зростання частоти поліплоїдних клітин (з 2,8 до 36 %), зникнення біляга-плоїдних клітин (22,1 % на 160-му пасажі) та зменшення рівня передчасного розділення хроматид (з 5 до 1,5 %). Припускаємо стабілізацію каріотипу клітинної лінії 4BL на 205-му пасажі і вважаємо, що для об’єктивної ідентифікації числа хромосом модального класу, хромосомних аномалій і прогнозування напрямку каріотипічної еволюції клітин людини 4BL in vitro слід провести додаткові молекулярно-цитогенетичні дослідження.; Длительное культивирование клеток человека, в том числе стволовых, может привести к существенной трансформации кариотипа и возникновению генетической нестабильности. Целью настоящей работы было сравнительное цитогенетическое исследование кариотипа новой клеточной линии стволовых клеток 4BL на 160-м и 205-м пассажах. Наблюдали нуллисомию или моносомию хромосом 10 и 13, моносомию хромосом 4, 8, 11, 15, 17, 21 и Х, обнаружили шесть регулярных маркеров-дериватов. Хромосомы 1, 15, 21 вовлечены в транслокации t(1;11), t(5;15), t(12;15), t(16;21). Модальный класс кариотипа как на 160-м, так и на 205-м пассаже составлял 41–43 хромосомы. Обнаружили рост уровня полиплоидных клеток с 2,8 % на 160-м пассаже до 36 % на 205-м пассаже, отсутствие окологаплоид-ных клеток на 205-м пассаже (24,6 % на 160-м пассаже) и уменьшение уровня преждевременного разделения хроматид с 5 до 1,5 %. Предполагаем стабилизацию кариотипа клеточной линии 4BL на 205-м пассаже, что требует дальнейших исследований для прогнозирования направления кариотипической эволюции in vitro.; Long-term cultivation of human cells, including stem cells, can lead to substantial transformation of the karyotype and occurrence of genetic instability. The aim of this research was a comparative cytogenetic study of the karyotype of a new human stem cell line 4BL at 160 and 205 passages. The absence of 10 and 13 pairs of chromosomes and the monosomy of chromosomes 4, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 21, X were observed; also six regular marker chromosomes were detected. Chromosomes 1, 15 and 21 are involved in translocations t(1;11), t(5;15), t(12;15), t(16;21). Modal class of the karyotype is within 41–43 chromosomes at both 160 and 205 passages. The frequency of polyploid cells have been increased from 2,8 % at 160 passage up to 36 % at 205 passage. Cells with a near-haploid karyotype were not detected at 205 passage (in contrast to 24,6 % at 160 passages) and a decline of the level of premature separation of chromatids was observed. We assume stabilization of karyotype of the cell line 4BL at 205 passage and consider that further research is needed to predict the direction of karyotypic evolution of these cells in vitro.
2013-01-01T00:00:00ZУльтраструктура та склад пігментів листків Sagittaria sagittifolia L.Недуха, О.М.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1265952017-11-28T01:02:42Z2013-01-01T00:00:00ZУльтраструктура та склад пігментів листків Sagittaria sagittifolia L.
Недуха, О.М.
Наведено результати порівняльного дослідження ультраструктури фотосинтезуючих клітин, складу та вмісту пігментів у підводних й надводних листках стрілолиста звичайного Sagittaria sagittifolia L. методом трансмісійної електронної мікроскопії та спектрофотометричним аналізом. Відмінності ультраструктури фотосинтезуючих клітин підводних листків при порівнянні з структурою надводних листків розглядаються як адаптаційні реакції рослини на затоплення.; Представлены результаты сравнительного анализа ультраструктуры клеток и содержания пигментов у подводных и надводных листьев Sagittaria sagittifolia методом трансмиссионной электронной микроскопии и биохимическими методами. Выявлены существенные отличия ультраструктуры фотосинтезирующих клеток подводных листьев при сравнении с ультраструктурой клеток мезофилла надводных листьев стрелолиста обыкновенного. Изменения ультраструктуры хлоропластов подводных листьев рассматриваются как адаптационные признаки фотосинтезирующих клеток при изменении окружающей среды.; Comparative analysis of the cellular ultrastructure and pigment content of both submerged and above-water Sagittaria sagittifolia leaves with transmission electron microscopic and biochemical methods were realized. Essential distinctions of S. sagittifolia ultrastructure of photosynthesizing cells in submerged leaves were revealed during the comparison with those in mesophyll cells of above-water leaves. The changes of chloroplast ultrastructure in submerged leaves are examined as the adaptative signs of photosynthesizing cells under influence of altered environment.
2013-01-01T00:00:00ZАллельное состояние молекулярного маркера гена устойчивости к золотистой нематоде (Globodera rostochiensis) Н1 среди сортов картофеля (Solanum tuberosum ssp. tuberosum) украинской и мировой селекцииКарелов, А.В.Пилипенко, Л.А.Козуб, Н.А.Бондус, Р.А.Борзых, А.И.Созинов, И.А.Блюм, Я.Б.Созинов, А.А.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/1265942017-11-28T01:02:41Z2013-01-01T00:00:00ZАллельное состояние молекулярного маркера гена устойчивости к золотистой нематоде (Globodera rostochiensis) Н1 среди сортов картофеля (Solanum tuberosum ssp. tuberosum) украинской и мировой селекции
Карелов, А.В.; Пилипенко, Л.А.; Козуб, Н.А.; Бондус, Р.А.; Борзых, А.И.; Созинов, И.А.; Блюм, Я.Б.; Созинов, А.А.
Проведено исследование аллельного состояния молеку-лярного маркера TG689 гена устойчивости H1 к патотипам Ro1 и Ro4 золотистой картофельной цистообразующей нематоды (Globodera rostochiensis) среди сортов картофеля (Solanum tuberosum ssp. tuberosum) украинской и мировой селекции. Аллельное состояние маркера TG689 определено при помощи ПЦР с образцами ДНК, выделенными из клубней картофеля, и праймерами, одна пара которых фланкировала аллель-специфический участок, а другая служила для контроля качества ДНК. Среди проанализированных 77 сортов картофеля украинской и мировой селекции у 74 % украинских и 90 % зарубежных найден ал-лель маркера, ассоциированный с устойчивостью по H1-типу, хотя для некоторых сортов при этом характерна полевая чувствительность к золотистой картофельной нематоде. Полученные данные свиде-тельствуют о наличии устойчивости по H1-типу к патотипам Ro1 и Ro4 золотистой нематоды среди сортов картофеля украинской селекции и эффективности использованного маркера в рамках точности, заявленной его разработчиками.; Досліджували алельний стан молекулярного маркера TG689 гена стійкості H1 до патотипів Ro1 й Ro4 золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди (Globodera rostochiensis) серед сортів картоплі (Solanum tuberosum ssp. tuberosum) української та світової селекції. Алельний стан маркера TG689 визначали за допомогою мультиплексної ПЛР зі зразками ДНК, виділеними із бульб картоплі, та праймерами, одна пара яких фланкувала алель-специфічну ділянку, інша слугувала для контролю якості ДНК. Серед проаналізованих 77 сортів картоплі української та світової селекції у 74 % українських і 90 % зарубіжних був знайдений алель маркера, асоційований із стійкістю за H1-типом, хоча для декількох з цих сортів при цьому характерна польова чутливість до золотистої картопляної нематоди. Отримані дані свідчать про наявність H1-стійкості до патотипів Ro1 й Ro4 золотистої нематоди серед сортів картоплі української селекції та ефективність використаного маркера в рамках точності, декларованої його розробниками.; The purpose of our investigation was determination of allelic state of the H1 resistance gene against the pathotypes Ro1 and Ro4 of golden potato cyst nematode (Globodera rostochiensis) among Ukrainian and world potato (Solanum tuberosum ssp. tuberosum) cultivars. The allelic condition of the TG689 marker was determined by PCR with DNA samples isolated from tubers of potato and primers, one pair of which flanks the allele-specific region and the other one was used for the control of DNA quality. Among analyzed 77 potato cultivars the allele of marker associated with the H1-type resistance was found in 74 % of Ukrainian and 90 % foreign ones although some of those cultivars proved to be susceptible to the golden potato nematode in field. The obtained data confirm the presence of H1-resistance against golden nematode pathotypes Ro1 and Ro4 among the Ukrainian potato cultivars and efficiency of the used marker within the accuracy that has been declared by its authors.
2013-01-01T00:00:00Z