Про економіку кооптування в енергетиці

Abstract

Метою роботи є формулювання основних положень економіки кооптування та їх деталізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Концепцію мьобіусних організаційних форм висунули Е. Воткінс і Д. Старк із Колумбійського університету (США). На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створюють, не придбають і не використовують кооперативно потрібні їм активи ‒ вони кооптують активи, які їм не належать. У 2019 р. було запропоновано термін «нахлібництво», який повістю відображає суть теорії, але за назвою більше відповідає онлайн-енциклопедії Global Informality Project (Cherevatskyi, 2019). Економіка кооптування є суспільною наукою про виробництво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг із ненасильницьким, але некооперативним привласненням належних іншим активів для задоволення власних потреб. Оригінальна формула економіки кооптування: гроші-товар-гроші зі штрихом і безкоштовно отриманий додатковий товар (благо), який вироблено за допомогою активів, що належать іншим власникам. Теоретичні дослідження виконано із застосуванням методу кейсів. Дію економіки кооптування продемонстровано на прикладі рудника «Суха балка» (м. Кривий Ріг). Рудник має у складі шахти, оснащені підйомними установками. У процесі переміщення вантажів підйомні установки генерують електроенергію – відбувається рекуперація електрики з віддачею її в мережу. Введено умовну категорію «Механіки», яка має активом підйомні установки, і категорію «Енергетики», активом якої є мережі з розподілення електроенергії. Одержаний Механіками додатковий енергетичний ресурс мережею перетікає до Енергетиків і стає їх власністю. У такий спосіб відбувається кооптація активів, що не належать Енергетикам, з отриманням продукту, який вони використовують для задоволення власних потреб.

Така віртуальна електростанція не належить будь-якій енергетичній компанії, але сприяє подоланню дефіциту електроенергії в часи максимуму навантаження. Енергетики і тут дотримуються економіки кооптації, тому що генеруючі активи, які вони використовують, не перебувають у їхній власності. Держава шляхом ухвалення законодавчих актів щодо введення категорії активного споживача опосередковано сприяє розвитку економіки кооптування.

The purpose of the work is to formulate the main provisions of the co-opting economy and detail them using the case method in the field of energy. Elizabeth Watkins and David Stark from Columbia University (USA) put forward the concept of Möbius organizational forms. Unlike traditional forms in business, Möbius forms do not Make, Buy or Cooperate, they Co-opt assets that do not belong to them. In 2019, the author of this work proposed the term "paraphernalia", which reflects the essence of the theory, but the name is more suitable for the Global Informality Project online encyclopedia, in which it was published. The co-opting economics is a social science about the production, distribution, exchange and consumption of goods and services with non-violent, but non-cooperative appropriation of assets belonging to others to satisfy one's own needs. The original formula of the co-opting economy is: money-commodity-money with a dash and an additional commodity (good) received for free, which is produced with the help of assets belonging to other owners. Theoretical studies were carried out using the case method. The effect of the co-opting economy is demonstrated on the example of the Sukha Balka mine (Kryvyi Rih). The mine has shafts hoists. In the process of moving loads, hoist generate electricity that is recovered and fed back into the network. The author introduces the conditional category "Mechanics", whose asset is mine hoist, and the category "Energeticians", whose asset is power distribution networks. The additional energy resource received by the Mechanics flows through the network to the Energeticians and becomes their property. There is a co-optation of assets that do not belong to Energeticians, with the receipt of a product that they use to meet their own needs. Such a virtual power plant does not belong to any energy company, but helps it to overcome the shortage of electricity during times of maximum load. Here, too, energy companies adhere to the economy of co-optation, because the generating assets they use are not their property. By adopting legislative acts on the introduction of the active consumer category, the state indirectly contributes to the development of the co-optation economy.