У порівняльному аспекті розглянуто драматичні твори Івана Франка та Лесі Українки. Акцент зроблено на дослідженні феномену „окаменіння” людської душі, який цікавив обох письменників.
Відстежуються кілька жанрових структур (наративів), значущих в композиції комедії Олени Пчілки і для формування тематичного центру в читацькому сприйнятті (сюжет «віддавали дівку заміж» та інші). Описано також «сліди» ...
Здійснено компаративний аналіз поеми Лесі Українки „Ізольда Білорука” і шотландського циклу легенд про фейнів, зокрема легенди „Смерть Дірмеда”. „Роман про Трістана та Ізольду” Жозефа Бедьє порівнюється з кельтськими ...
Ідеться про інтелектуальний конфлікт «ілюзія – реальність» / «мистецтво – дійсність» у белетристичній спадщині Лесі Українки. Він розкриває аспекти естетичного розвитку національної культури в епоху раннього українського ...
Актуальність розвідки зумовлено недостатнім вивченням цього аспекту творчого доробку поетеси, яка розширює контексти з досліджуваним концептом. Дослідження концепту як поняття, зануреного в лінгвокультурний аспект, дає ...
Аналізується епістолярний доробок Лесі Українки за часи перебування в Криму, виявляється його специфіка та узагальнюються найбільш вагомі теми і проблеми.
Аналізуються літературні взаємини двох письменників на основі листування і статті Лесі Українки «Писателі-русини на Буковині», досліджуються творчі перегуки через призму експресивних засобів зображення. Виявлено, що Лесю ...
У творчості Лесі Українки і С. Надсона розглядається перегук таких мотивів, як опір обставинам, надія, боротьба, свобода; характеризуються діалогічні відношення, досліджуються концепти ‘сльози’, ‘сон’, ‘слово’ та їхні ...
Аналізується „духовна міра порозуміння” Лесі Українки та Ольги Кобилянської крізь призму їхнього листування та загальних правил епістолярної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста.
Досліджується проблема амориністики та едіпового комплексу в психологічному етюді «Сліпець» Лесі Українки, написаний як відгук на однойменний твір О. Кобилянської. Методологічний інструментарій охоплює здобутки богословського ...
Розглядається літературно-критична практика Лесі Українки як культурна модель гінокритики. Доводиться, що на тлі української критики ХІХ – поч. ХХ ст. з її чоловічою доменою постать поетеси є „інакшою”, вона вносить дух ...
Златогорська, Л.(Леся Українка і сучасність, 2010)
Подано перелік статей у журналі “Слово і Час” відповідно до років видання, які репрезентують широкі грані наукових досліджень життя й творчості Лесі Українки.
У статті, що спирається на листи й інші матеріали Лесі Українки та Ігоря Стравінського, авторка з’ясовує схожі риси, що були характерними у вихованні та способі життя поетеси й композитора, включаючи їх перебування на ...
Розкриваються особливості інтерпретації символізму М. Метерлінка в інтелектуально-художньому просторі творчості Лесі Українки. Це дозволяє простежити сукупність міжлітературних зв’язків представників французького символізму ...
Розглядаються жанрові особливості та поетика деяких мемуарів західних теренів України (зокрема Галичини та Буковини), у яких постають образи Лесі Українки та Олени Пчілки.
Розглядаються передумови написання поезії, аналізується відповідність її тексту музиці „Wanderlied” Роберта Шумана, пропонується музична версія твору „У путь!” (музика Р. Шумана, слова Лесі Українки).
Аналізується концепт “чорт” у поетичній драматичній творчості Лесі Українки. Виявлено основні смисли, що визначають його семантику в мовно-концептуальній картині світу письменниці. Роботу виконано в аспекті когнітивної ...
25 лютого 2010 р. в Київському музеї Лесі Українки відбувся традиційний літературно-мистецький вечір «Плеяда» до дня народження поетеси за темою «Леся Українка і Грузія». Він пройшов за сприяння Посольства Грузії в нашій ...