Розглядається рецепція українського друкарства в Галичині у часописі “Кіевская старина” (1882–1906). У сукупності оглядів, рецензій, статистичних даних і списків літератури, опублікованих у часописі, відображено розвиток ...
Проаналізовано листування відомого слов’янофільського діяча Івана Аксакова з редактором першого українського журналу “Основа” Василем Білозерським, які мали кардинально відмінні погляди на перспективи суспільно-політичного ...
Проаналізовано листування до Зенона Кузелі — редактора видавництва “Українське слово”, мовознавця, етнографа, бібліографа та журналіста, яке зберігається в особовому архіві у відділі рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України.
Ян Собєський був власником двох бібліотек: у Вілянові під Варшавою і в Жовкві, де знаходилась його найбільша книжкова колекція. Сьогодні вважається, що його бібліотека нараховувала біля 7 тис. книжок, які внучка короля ...
Розглянуто розпорядження-дарчу Андрея Шептицького, Митрополита Галицького і Архиєпископа Львівського, від 12 квітня 1901 р. про передачу зібраної ним книгозбірні Станиславівській капітулі, відпис якого зберігається у відділі ...
Висвітлено діяльність членів Бібліографічної комісії НТШ у Львові І. Калиновича, В. Дорошенка, Є.-Ю. Пеленського, М. Кордуби в галузі метабібліографії. Одним із засадничих принципів підготовки бібліографічних посібників ...
Автобіографічні та бібліографічні матеріали діячів української культури, які зібрав у 1922–1933 рр. харківський літературознавець Микола Плевако (1890–1941), — найбільша в Україні автобіографічна колекція особового походження. ...
Розглядається значення опублікованих матеріалів до біографій у змісті журналу “Жовтень”. Надруковані вперше на сторінках видання художні твори та праці письменників середини XIX — початку XX ст., а також ретроспективні ...
Серед професійних істориків побутує думка, нібито джерело рукописне засадничо цінніше за джерело друковане. Вважається, що друкованих примірників безконечно багато, і всі вони однакові. Українські совєцькі видання 1920–1941 ...
Окреслена сукупність видань займає приблизно десяту частину в структурі репертуару монопольного “Українського видавництва” (1940–1945); вивчається на тлі історико-культурної ситуації в тогочасній Генеральній губернії, ...
Визначено основні складові культури навчального видання, яка тісно пов’язана з поняттям якості підручника і обумовлюється якістю основного, додаткового та пояснювального текстів, ілюстрацій, апарату організації засвоєння ...
Розглядається роль М. Кордуби у створенні та діяльності Українського таємного університету у Львові. Обґрунтовано необхідність видання університетських лекцій на ротаторі невеликими тиражами для поширення між студентами. ...
Уперше на основі “Літопису монастиря св. Йосафата Студійського уставу у Львові” висвітлено причини та обставини, які спонукали Андрея Шептицького заснувати бібліотеку “Студіону”; досліджено історію її будинків; простежено ...
Здійснено аналіз марґінальних записів на стародруках, що побутували в Західній Україні у XVIII–XIX ст. Залежно від типу записів — інформаційні чи оціночні — марґіналії надають різноманітні відомості про особливості читацьких ...
Розкривається мета проекту, засадничі принципи структурної побудови його основних складових частин. Подано загальну характеристику документальних джерел, які зберігаються у фондах відділу наукової бібліографії та становитимуть ...
Досліджуються перші етнічні карти українських земель, створені у другій половині ХІХ ст. вітчизняними вченими. Подається опис українських етнічних меж, зображених на згаданих картах. Визначається їхнє наукове значення.