Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи, 2012, випуск за цей рік
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/43685
2024-03-28T14:22:35ZРецензия на монографию О.В. Ребрій "Сучасні концепції творчості у перекладі"
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/43722
Рецензия на монографию О.В. Ребрій "Сучасні концепції творчості у перекладі"
Белова, А.Д.
2012-01-01T00:00:00ZЛінгвокультурні особливості американського науково-академічного дискурсу
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/43721
Лінгвокультурні особливості американського науково-академічного дискурсу
Шпенюк, І.Є.
У статті аналізується культурна специфіка американського науково-академічного дискурсу з погляду структури, семантики і прагматики його текстової репрезентації. Науково-академічний дискурс розглядається як особлива форма комунікативної взаємодії, що об'єднує спілкування у науковій і навчальній сферах з метою передачі наукових знань та підготовки студентів до професійної діяльності. Культурно специфічними рисами американського дискурсу є: різноманіття комунікативних подій, використання фатичної бесіди, висловлення побажання з метою прощання, свобода у виборі звертань до співрозмовника, відкритість викладачів та залучення студентів до дискусії, вживання компліментів та похвали, висловлення ввічливої незгоди, відверте визнання викладачами необізнаності чи незнання відповіді на запитання.; В статье анализируется культурная специфика американського научно-академического дискурса с точки зрения структуры, семантики и прагматики его текстовой репрезентации. Научно-академический дискурс рассматривается как особенная форма коммуникативного взаимодействия, объединяющего общение в научной и учебной сфере с целью передачи научных знаний и подготовки студентов к профессиональной деятельности. Культурно специфическими особенностями американського дискурса являются: разнообразие коммуникативных событий, использование фатической беседы, выражение пожелания с целью прощания, свобода при выборе обращения к собеседнику, открытость преподавателей и привлечение студентов к дискуссии, использование комплиментов и похвалы, выражение вежливого несогласия, открытое признание преподавателями неосведомленности или незнания ответа на вопрос.; The paper analyses cultural specificity of the American academic discourse from the viewpoint of structure, semantics and pragmatics of its text representation. The academic discourse is considered as a special form of communicative interaction combining communication in scientific and academic spheres with the aim of sharing scientific knowledge as well as preparing students for professional activity. Cultural features of the American discourse are: variety of communicative events, usage of small talk, expression of wishes with the purpose of farewell, freedom of choice of addressing the interlocutor, instructors' openness and drawing students to discussion, using compliments and praise, instructors' frank confession of lack of knowledge or ignorance of the answer to a question.
2012-01-01T00:00:00ZПоняття "емотивність" та "експресивність" у мові науки
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/43720
Поняття "емотивність" та "експресивність" у мові науки
Чайковська, Є.Ю.
У статті розглянуто різні лінгвістичні підходи до визначення понять емотивність та експресивність. Проаналізовано співвідношення понять емотивність та експресивність як ключових категорій лінгвістичного напряму емотіологія тексту, а також їхня інтегрованість із функцією оцінки. Особлива увага приділяється емотивності наукового дискурсу, зокрема емотивному потенціалу його лексичних одиниць з оцінним значенням. Виділено два типи наукового писемного дискурсу та наведено лексичні, граматичні, стилістичні та іконографічні відмінності між ними. Виявлено, що емотивність наукового писемного дискурсу варіюється в залежності від його типу. Показано, що лексичні одиниці з високо позитивною оцінкою є певним відображенням суб'єктивності та емоційності автора, а отже впливають на емотивність всього тексту.; В статье рассмотрены разные лингвистические подходы к определению понятий эмотивность и экспрессивность. Проанализировано соотношение понятий эмотивность и экспрессивность как ключевых категорий лингвистического направления эмотиология текста, а также их интеграция с функцией оценки. Особое внимание уделяется эмотивности научного дискурса, в частности эмотивному потенциалу его лексических единиц с оценочным значением. Выделено два типа научного письменного дискурса с примерами лексических, грамматических, стилистических и иконографических отличий между ними. Установлено, что эмотивность научного письменного дискурса варьируется в зависимости от его типа. Доказано, что лексические единицы с высоко позитивным оценочным значением являются своего рода отражением субъективности и эмоциональности автора, следовательно, влияют на эмотивность всего текста.; The present article presents an overview of the definitions of emotivity and expressiveness from the viewpoint of the various branches of linguistics. Emotivity and expressiveness are claimed to be the key concepts of a new branch of linguistics called text emotivity, for they render emotions of the author into the text. The article pays specific attention to emotivity of scientific discourse. Two types of written scientific discourse are characterized in the article regarding their lexical, grammatical, stylistic and iconographic differences. It has been demonstrated that emotivity spectrum and the way it is expressed in the written scientific discourse depends on its type. Emotive potential of written scientific discourse is often conveyed by lexical linguistic devices such as adjectives with highly positive evaluations. Such devices influence emotivity of the whole text, and reflect the author's pragmatic intentions as well as his or her emotions.
2012-01-01T00:00:00ZСтруктурні складові ситуації вербального конфлікту
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/43719
Структурні складові ситуації вербального конфлікту
Чайка, Л.В.
У пропонованій статті послідовно розглядаються складники структури ситуації вербального конфлікту, зокрема емотивно-конативний, естетично-метамовний, референтивний та фатичний. Мовленнєва інтеракція комунікантів у вербальному конфлікті визначається подвійною асиметрією реального / уявного образу "себе" та "іншого" та зводить нанівець секвенції комунікантів для забезпечення реалізації своїх комунікативних намірів.; В статье рассматриваются составляющие структуры ситуации вербального конфликта, в частности эмотивно-конативная, эстетически-метаязыковая, референтивная и фатическая. Речевая интеракция коммуникантов в вербальном конфликте определяется двойной асимметрией реального/ мнимого образа "себя" и "другого" и сводит на нет секвенции коммуникантов для обеспечения реализации своих коммуникативных намерений.; This paper consistently examines the components of the verbal conflict situation structure, such as: emotive-conative, aesthetic -metalinguistic, referential and phatic. Speech interaction of communicators in the verbal conflict is determined by double asymmetry of the real/ imaginary image of "oneself" and "the other" and reduces to zero communicators' sequents to provide realization of their communicative intentions.
2012-01-01T00:00:00Z