Український археографічний щорічник, 2009
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/15215
2024-03-19T03:21:24ZДва листи Омеляна Пріцака до о. Романа Луканя від 1941 року
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/16191
Два листи Омеляна Пріцака до о. Романа Луканя від 1941 року
Фелонюк, А.
Публікація містить два листи Омеляна Пріцака до малознаного історика греко-католицької церкви о. Романа Луканя. У них є цінна інформація, яка проливає світло на досі маловивчений період життя О. Пріцака – військову службу на Півночі Росії у листопаді 1940 – першій половині 1941 рр. (м. Слобідське, Кіровська обл.) та Україні (м. Біла Церква). Листи передають важкий моральний стан вченого, спричинений вимушеною відсутністю в Україні, неможливістю навчатися, військовою муштрою, нестачею часу для інтелектуальної праці, а також засвідчують дружні взаємини з о. Луканем.; Публикация содержит два письма Омеляна Прицака к малоизвестному историку греко-католической церкви о. Роману Луканю. В них содержится ценная информация, которая проливает свет на малоизученный период жизни О. Прицака – воинскую службу в ноябре 1940 – первой половине 1941 гг. на Севере России (г. Слободской, Кировская обл.) и Украине (г. Белая Церковь). Письма передают сложное нравственное состояние О. Прицака, вызванное вынужденным отсутствием в Украине, невозможностью обучаться, армейской муштрой, недостатком времени для интеллектуального труда, а также свидетельствуют о дружеских отношениях с о. Луканем.; The publication contains two letters dated 1941 by Omelian Pritsak to Father Roman Lukan', a little-known historian of the Ukrainian Greek-Catholic Church. They comprise valuable information which casts light on the yet unknown period of Pritsak’s life such as his military service in the Northern Russia town of Slobodskoi, Kirov region, and in Ukraine, in Bila Tserkva, in November 1940 and first half of 1941. The letters reveal Pritsak’s deep moral crisis caused by his forced absence in Ukraine, impossibility for study, military regimentation, and lack of time for intellectual work. They also testify to his friendly relations with Father Roman Lukan'.
2009-01-01T00:00:00ZКиївський обласний центр дії та причетність до нього М. П. Василенка та В. О. Романовського
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/16190
Київський обласний центр дії та причетність до нього М. П. Василенка та В. О. Романовського
Сухих, Л.
Тема статті стосується діяльності антибільшовицької нелегальної організації – Київського обласного центру дії (КОЦД) за квітень 1922 – липень 1923 рр. Його штаб-квартирою була заснована у 1920 р. в Парижі представниками російської еміграції невелика група під назвою “Центр дії”. Мета групи – створити мережу нелегальних обласних центрів у радянській Росії, одним з яких і став КОЦД. У статті йдеться про участь у КОЦД представників київської інтелігенції, насамперед М. П. та К. П. Василенків, а найбільше В. О. Романовського, історика й архівіста, з 1921 р. завідувача Центрального архіву давніх актів у Києві.; Тема статьи касается деятельности антибольшевистской нелегальной организации – Киевского областного центра действия (КОЦД) за апрель 1922 – июль 1923 гг. Его штаб-квартирой была основанная в 1920 г. в Париже представителями российской эмиграции небольшая группа под названием “Центр действия”. Цель группы – создание сети нелегальных областных центров в советской России, одним из которых и стал КОЦД. В статье раскрыто участие в КОЦД представителей киевской интеллигенции, в частности Н. П. и К. П. Василенко, а в первую очередь – В. А. Романовского, историка и архивиста, с 1921 г. заведующего Центральным архивом древних актов в Киеве.; The article is focused on the activity of an anti-Bolshevik illegal organization, the Kyiv Oblast Centre of Operation (KOCO), in April 1922 to July 1923. Its general staff which was mainly represented by Russian émigrés founded a small group ‘The Centre of Operation’ in 1920 in Paris. The aim of the group was to set up a network of illegal oblast centers in Soviet Russia, one of them was the KOCO. The article reveals the participation in the KOCO of some of the Kyiv intellectual representatives, namely M. P. and K. P. Vasylenkos, and V. O. Romanovsky, a historian and archivist who was a head of the Central Archive of Ancient Acts in Kyiv from 1921.
2009-01-01T00:00:00ZДва листи В’ячеслава Липинського до Володимира Винниченка (січень 1912 року)
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/16189
Два листи В’ячеслава Липинського до Володимира Винниченка (січень 1912 року)
Старовойтенко, І.
У публікації подано два листи за 1912 р. українського історика, політика, ідеолога українського консерватизму В. Липинського до письменника й політика В. Винниченка. Перший лист написано під враженням брошури В. Винниченка “О морали господствующих и морали угнетенных” (1911). Вона викликала у В. Липинського глибокі роздуми щодо творчості В. Винниченка та ставлення до неї українських критиків. Автор спробував розібратися у причинах непорозуміння між письменником та критиками, переклавши їх у площину соціальної історії, та знайшов їх в особливостях формування української інтелігенції на тому етапі. На його думку, вона переживала диференціацію і виштовхнула у суспільство новий тип інтелігенції, до якого В. Липинський відніс В. Винниченка і окремих його героїв. У поле зору В. Липинського потрапляє і розкритикована п’єса В. Винниченка “Щаблі життя”. Автор листа виділяє в ній провідні теми, висловлює власний погляд на кожну з них та осмислює значення п’єси в цілому. Другий лист свідчить про підтримку В. Липинським ідеї В. Винниченка щодо написання твору на історичну тематику і його готовність надати консультації письменникові.; В публикации поданы два письма за 1912 г. историка, политика, идеолога украинского консерватизма В. Липинского к писателю и политику В. Винниченко. Первое письмо написано под впечатлением брошюры В. Винниченко “О морали господствующих и морали угнетенных” (1911). Она вызвала у В. Липинского глубокие размышления о творчестве писателя и отношении к нему украинских критиков. Автор попытался разобраться в причинах конфликта между писателем и критикой, переложив их в плоскость социальной истории. Он находит их в особенностях формирования украинской интеллигенции на том этапе. По его мнению, она переживала дифференциацию, результатом которой стал новый тип интеллигенции, к которому он отнес В. Винниченко и отдельных его героев. Второе письмо свидетельствует о поддержке В. Липинским идеи В. Винниченко написать произведение на историческую тематику и его готовность дать консультации писателю.; The article contains two letters of Ukrainian historian, politician and ideologist of Ukrainian conservatism Viacheslav Lypynsky to writer and politician Volodymyr Vynnychenko dated 1912. The first letter is written under the influence of Vynnychenko’s brochure ‘On the Morality of Domination and the Morality of the Oppressed’ (1911). Vynnychenko’s work and attitudes of Ukrainian critics evoked deep reflections on the part of Lypynsky as a reader. The author of the letter makes an attempt to see the reasons for the misunderstanding between the writer and critics, putting them into the sphere of social history and concluded that they were related to some features in the formation of Ukrainian intellectuals. According to his opinion, they were experiencing differentiation while generating new types of intellectuals in their society which included Vynnychenko and some of included the heroes in his writings. Lypynsky also reviews a play by Vynnychenko ‘Stages of Life’. The author of the letter selects its leading themes, expresses his own point of view on each of them and appraises its general value. The second letter testifies to Lypynsky’s support of Vynnychenko’s ideas to write a historical work and his consultative support of the writer.
2009-01-01T00:00:00ZКонфлікт між В. Липинським і Б. Ярошевським у тижневику “Przegląd Krajowy” (Листи В. Липинського до Б. Ярошевського (1910) та Б. Ярошевського до М. Грушевського (1914))
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/16188
Конфлікт між В. Липинським і Б. Ярошевським у тижневику “Przegląd Krajowy” (Листи В. Липинського до Б. Ярошевського (1910) та Б. Ярошевського до М. Грушевського (1914))
Гирич, І.
Автор публікує два раніше не відомих широкому загалу листи – Богдана Ярошевського до Михайла Грушевського і В’ячеслава Липинського до Богдана Ярошевського у справі продовження видання київського тижневика “Przegląd Krajowy” (1909). Автор передмови досліджує причини конфлікту між головним редактором тижневика В. Липинським і літературним редактором видання Б. Ярошевським, що не стільки перебував у сфері особистісних відносин, скільки мав ідейне, історіософське та політичне підґрунтя, яке корінилося в українському суспільно-політичному житті початку ХХ ст.; Автор публикует два ранее не известных широкой публике письма – Богдана Ярошевского к Михаилу Грушевскому и Вячеслава Липинского к Богдану Ярошевскому в деле продолжения издания киевского еженедельника “Przegląd Krajowy” (1909). Автор предисловия исследует причины конфликта между главным редактором периодического издания и литературным редактором Б. Ярошевским. Конфликт не столько пребывал в сфере личностных отношений, сколько имел идейную, историософскую и политическую подоплеку, которая коренилась в украинской общественно-политической жизни начала ХХ в.; The author publishes two previously unknown letters, one by Bohdan Iaroshevsky to Mykhailo Hrushevsky, and another by Viacheslav Lypynsky to Bohdan Iaroshevsky. Both of them are concerned with the problem of the further issuing of “Przegląd Krajowy” (1909), a Kyiv weekly edition. The author of the article considers the reasons of conflict between the weekly editor in chief Lypynsky and the textual editor of the paper Iaroshevsky. This conflict was not limited to the personal sphere and had an ideological, historiosophic, and political background. It originated from the Ukrainian social and political life of the early 20th century.
2009-01-01T00:00:00Z