Проблемы криобиологии, 2009, № 4http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/305452024-03-28T09:38:27Z2024-03-28T09:38:27ZСтруктурно-функциональные особенности холодовых рецепторовВязовская, О.В.Мазалов, В.К.Компаниец, А.М.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/425752013-03-30T01:07:18Z2009-01-01T00:00:00ZСтруктурно-функциональные особенности холодовых рецепторов
Вязовская, О.В.; Мазалов, В.К.; Компаниец, А.М.
В представленном обзоре отражены современные представления о холодовых рецепторах, приведены данные о структурныx и функциональныx свойствах температурных TRP (Transient Receptor Potential) – каналов, которые являются первичными детекторами температуры окружающей среды.; У представленому огляді відображені сучасні уявлення про холодові рецептори, наведені дані про структурні і функціональні властивості температурних TRP (Transient Receptor Potential) – каналів, які є первинними детекторами температури навколишнього середовища.; In this review there are featured the current notions about cold receptors and presented the data about structural and functional properties of temperature transient receptor potential (TRP) channels, being the primary detectors of environmental temperature.
2009-01-01T00:00:00ZВоспроизводимость результатов криоконсервирования черенков различных сортов семечковых плодовых деревьевГорбунов, Л.В.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/425742013-03-30T01:07:21Z2009-01-01T00:00:00ZВоспроизводимость результатов криоконсервирования черенков различных сортов семечковых плодовых деревьев
Горбунов, Л.В.
Получены жизнеспособные деконсервированные образцы яблони (Белый налив, Теремок, Радость), груши (Велика літня, Улюблена Клапа, Вдала, Зелена Мліївська). При помощи дисперсионного анализа установлено, что вероятность развития деконсервированных черенков растений зависит от сорта и способа криоконсервирования. Средние показатели жизнеспособности для разных сортов яблони отличаются на 32% и груши – на 86%. Максимальные показатели жизнеспособности черенков получены после их температурной адаптации при –10 °С в течение 14–60 суток, ступенчатого охлаждения со скоростью 0,1– 0,5°C/ч до –30 °С (выдержка 3–7 суток) прямого погружения в жидкий азот, хранения в течение от 1 до 30 суток и отогрева со скоростью 70 °C/мин.; Одержанi життєздатні деконсервовані зразки яблуні (Белый налив, Теремок, Радость), груші (Велика літня, Улюблена Клапа, Вдала, Зелена Мліївська). За допомогою дисперсійного аналізу виявлено, що вірогідність розвитку деконсервованих живців рослин залежить від сорту і способу кріоконсервування. Середні показники життєздатності різних сортів яблуні відрізняються на 32% і груші – на 86%. Максимальні показники життєздатності живців одержані після їх температурної адаптації при –10 °С протягом 14–60 діб, ступінчастого охолодження зразків із швидкістю 0,1–0,5 °C/год до –30 °С з витримкою 3–7 діб, при наступному прямому зануренні в рідкий азот, зберіганні строком від 1 до 30 діб і відігріванні зі швидкістю 70°C/хв.; Viable frozen-thawed samples of apple (Belyy Naliv, Teremok, Radost), pear (Velyka Litnya, Ulyublena Klapa, Vdala, Zelena Mliivska) were obtained. With dispersion analysis it has been established that the development probability of frozen-thawed plant cuttings depends on variety and cryopreservation method. Mean indices of viability for different apple varieties differ by 32% and pear by 86%. Maximal indices of cuttings’ viability are obtained after their temperature adaptation at −10°C during 14÷60 days, stepwise cooling of the samples with 0.1–0.5°C/hr rate down to −30°C (exposure 3–7 days), direct plunging into liquid nitrogen, storage from 1 to 30 days and thawing rate of 70°C/min.
2009-01-01T00:00:00ZСочетанное влияние низких температур и низкомолекулярной фракции (до 5 кДа) кордовой крови на восстановительные процессы в хрящевой тканиГулевский, А.К.Иванов, Е.Г.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/425732013-03-30T01:06:53Z2009-01-01T00:00:00ZСочетанное влияние низких температур и низкомолекулярной фракции (до 5 кДа) кордовой крови на восстановительные процессы в хрящевой ткани
Гулевский, А.К.; Иванов, Е.Г.
Исследовали влияние криовоздействия, сочетанного с применением низкомолекулярной фракции (до 5кДа) кордовой крови (ФКК), на метаболизм полисахаридных компонентов матрикса и белков соединительной ткани хряща после механической травмы. Установлено, что криовоздействие, сочетанное с внутримышечным введением ФКК, существенно стимулирует накопление основных компонентов матрикса: гексозамина, гексуроновых кислот, гиалуроновой кислоты, хондроитинсульфатов и гепарина, а также важнейших структурных белков в регенерате хряща, тем самым обеспечивая высокий уровень стимуляции регенерации травмированной хрящевой ткани.; Вивчали вплив кріодії, поєднаної з використанням низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові (ФКК), на метаболізм полісахаридних компонентів матрикса та білків сполучної тканини хряща після механічної травми. Встановлено, що кріовплив разом з внутрішньом’язовим введенням ФКК, значно стимулює накопичення основних компонентів матрикса: гексозаміну, гексуронових кислот, гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів та гепарину, а також важливіших структурних білків у регенераті хряща, тим самим забезпечуючи високий рівень стимуляції регенерації травмованої хрящової тканини.; The influence of cryoeffect combined with the application of low molecular cord blood fraction (CBF) (below 5 kDa) on metabolism of polysaccharide components of the matrix and proteins of cartilage connective tissue after mechanical trauma has been studied. It has been established that cryoeffect, combined with intramuscular injection of CBF significantly stimulates the accumulation of main matrix components: hexosamine, hexuronic acids, hyaluronic acid, chondroitin sulfates and heparin as well as the most important structural proteins in cartilage regenerate, thereby providing a high level of regeneration stimulation of traumatized cartilage tissue.
2009-01-01T00:00:00ZКриогенные технологии в производстве фармацевтических, косметических, агротехнических препаратов и биологически активных пищевых добавокОсецкий, А.И.Грищенко, В.И.Гольцев, А.Н.Кравченко, М.А.Стрючкова, Е.В.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/425722013-03-30T01:07:04Z2009-01-01T00:00:00ZКриогенные технологии в производстве фармацевтических, косметических, агротехнических препаратов и биологически активных пищевых добавок
Осецкий, А.И.; Грищенко, В.И.; Гольцев, А.Н.; Кравченко, М.А.; Стрючкова, Е.В.
Рассмотрен процесс низкотемпературного молекулярного фракционирования биологического сырья растительного и животного происхождения с помощью современных криогенных технологий: быстрого замораживания в азотных криотуннелях, криодиспергирования, криосублимационного фракционирования, экстракции сжиженными газами. Обсуждаются варианты использования получаемых фракций в производстве фармацевтических, ветеринарных, агротехнических, косметических препаратов и высоковитаминизированных продуктов питания.; Розглянуто процес низькотемпературного молекулярного фракціонування біологічної сировини рослинного та тваринного походження за допомогою сучасних кріогенних технологій: швидкого заморожування в азотних кріотунелях, кріодиспергування, кріосублімаційного фракціонування, екстракції скрапленими газами. Обговорюються варіанти використання отриманих фракцій у виробництві фармацевтичних, ветеринарних, агротехнічних, косметичних препаратів і високовітамінізованих продуктів харчування.; There has been considered the process of low temperature molecular fractionation of biological raw materials of plant and animal origins using contemporary cryogenic technologies: rapid freezing in nitrogen cryotunnels, cryodispersion, cryosublimation fractionation, extraction with condensed gases. The variants of using the resulted fractions in the production of pharmaceutical, veterinary, agrotechnical, cosmetic formulations and highly vitaminized food products are under discussion.
2009-01-01T00:00:00Z