Сіверянський лiтописhttp://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170822024-03-29T13:56:29Z2024-03-29T13:56:29ZРецензія : Номенклатурне буття у спогадах очевидця-літописця // Половець В.М. Спогади. Чернігів: Десна, 2021. 332 с.Павленко, С.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1929032023-07-19T10:03:43Z2023-01-01T00:00:00ZРецензія : Номенклатурне буття у спогадах очевидця-літописця // Половець В.М. Спогади. Чернігів: Десна, 2021. 332 с.
Павленко, С.
2023-01-01T00:00:00ZІнформаційно-комунікаційний простір України в умовах російсько-української війни (2014–2023)Ніколаєць, Ю.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1929022023-07-19T10:03:35Z2023-01-01T00:00:00ZІнформаційно-комунікаційний простір України в умовах російсько-української війни (2014–2023)
Ніколаєць, Ю.
У статті охарактеризований розвиток основних сегментів інформаційно-комунікаційного простору України в умовах російсько-української війни. Визначені чинники, які вплинули на динаміку
споживання медіа громадянами України, а також умови, що визначають рівень довіри громадян до
різних джерел інформації та специфіку їх верифікації. Мета полягає у визначенні впливу російсько-української війни на характер змін інформаційно-комунікаційного середовища України та окресленні засобів протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям, спрямованим проти суверенітету та територіальної цілісності України. У дослідженні використані загальнонаукові методи
аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, узагальнення, а також спеціальні методи
дискурс-аналізу, контент-аналізу. Новизна дослідження полягає в тому, що воно є однією з перших
в Україні спроб комплексного аналізу динаміки інформаційно-комунікаційного простору України в
умовах російсько-української війни. Висновки. В умовах війни українські громадяни змогли створити комфортне для патріотів
країни інформаційне поле, орієнтоване на поширення впевненості у можливості перемогти агресора. Це дозволило тривалий час успішно протистояти впливу ворожих інформаційно-психологічних
операцій. Цьому певний час сприяла сформована звичка перевіряти інформацію, а також доступність альтернативних джерел контенту в соцмережах, відеохостінгах та месенджерах. З часом
соцмережі все частіше почали використовувати для поширення антиукраїнських наративів, що
змусило Україну вдатися до нових форм контролю за розповсюдженням інформації. Водночас
зусилля держави з протидії поширенню інформації, спрямованої на порушення територіальної цілісності та суверенітету України, є недостатніми. Для виправлення ситуації потрібні скоординовані зусилля органів управління, правоохоронних органів та українського громадянського суспільства, спрямовані на формування середовища, для якого антиукраїнські випади будуть неприйнятними, а критика влади буде виключно конструктивною, спрямованою не на дестабілізацію ситуації в
державі, а на покращення роботи владних структур.; The article characterized the development of the main segments of the information and communication
space of Ukraine under conditions of the Russian-Ukrainian war. The factors that have influenced the dynamics
of media consumption by Ukrainian citizens, as well as the conditions that determine the level of
public trust in various sources of information and the specifics of their verification are identified. The goal
is to determine the impact of the Russian-Ukrainian war on the nature of changes in Ukraine’s information
and communication environment, and to outline the means of counteracting enemy information and psychological
operations aimed at the sovereignty and territorial integrity of Ukraine. The study uses methods
of analysis and synthesis, induction and deduction, abstraction, generalization, discus analysis and content
analysis. The novelty of the study is that it one of the first attempts in Ukraine to comprehensively analyze
the dynamics of the information and communication space of Ukraine in conditions of Russian-Ukrainian
war.
Conclusions. During the war Ukrainian citizens were able to create an information field that comfortable
for patriots of the country, focused on spreading confidence in the ability to defeat the aggressor.
This made it possible for a long time to successfully resist the influence of hostile information and psychological
operations. This was facilitated for some time by the established habit of checking information, as
well as the availability of alternative sources of content in social networks, video hostings, messengers.
Gradually, social networks were increasingly used to spread anti-Ukrainian narratives, forcing the state to
resort to new forms of control over the dissemination of information. The state’s efforts to counteract the
dissemination of information aimed at violating the territorial integrity and sovereignty of Ukraine are insufficient.
Coordinated efforts of government, law enforcement agencies and civil society are needed. We
need to create an environment for which anti-Ukrainian attacks will be unacceptable. Criticism of the should
be constructive, aimed not to destabilized the situation in the state, but at improving the work of power
structures.
2023-01-01T00:00:00ZОстарбайтерки з України в умовах «надзвичайного повсякдення» (на матеріалах мемуарних джерел)Рожкова, Л.Кузьменко, Н.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1929012023-07-19T10:03:24Z2023-01-01T00:00:00ZОстарбайтерки з України в умовах «надзвичайного повсякдення» (на матеріалах мемуарних джерел)
Рожкова, Л.; Кузьменко, Н.
Мета роботи – проаналізувати основні аспекти повсякдення українських жінок-остарбайтерок у період Другої світової війни. Завдання роботи: на основі мемуарних джерел висвітлити щоденні практики примусових робітниць, з’ясувати, завдяки яким ресурсам вони виживали в надзвичайних умовах та чинили опір поневоленню, як зберігали національну та гендерну ідентичність.
Актуалізація теми. Жінки складали більшу частину контингенту остарбайтерів, їм належить
значна кількість опублікованих спогадів про перебування в Німеччині. Мемуари дають можливість
дослідити, як проявлялася жіноча дієздатність в умовах «надзвичайного повсякдення». Методи
дослідження: хронологічний, синхронний, порівняльно-історичний, ретроспективний. Висновки.
Аналіз мемуарів жінок-остарбайтерок свідчить про те, що жінки навіть за надзвичайних обставин війни були активними учасницями історичних подій, їхній досвід має значний гуманістичний потенціал.; The purpose of the work is to analyze the main aspects of the everyday life of Ukrainian forced womenlaborers
during the World War II. The task of the work: To highlight the daily practices of female ostarbeiters
based on memoirs, to find out what resources they used to survive in extreme conditions and resist
enslavement, how they preserved their national and gender identity. Actualization of the topic. Women made up the majority of the Ostarbeiter contingent, and they have a significant number of published memoirs
about their being in Germany. Memoirs provide an opportunity to explore how female agency was manifested
in the conditions of «extreme everyday life». Research methods: chronological, synchronous, comparative-
historical, retrospective. Conclusions. The analysis of the memoirs of female ostarbeiters shows that
even under extreme circumstances of the war, women were active participants of historical events, their
experience has a humanistic potential.
2023-01-01T00:00:00ZҐенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякденняМахонін, О.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1929002023-07-19T10:03:15Z2023-01-01T00:00:00ZҐенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення
Махонін, О.
Мета статті полягає у виявленні особливостей формування філософсько-методологічних підвалин підходу до визначення соціогуманітарної категорії «повсякдення» та розвитку дискусії її
осмислення крізь призму історичної перспективи. Розглядається ґенеза та становлення поняття
«повсякденне життя» як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму. Методологія дослідження базується на принципах систематичності та історизму. Характер завдань зумовив звернення до компаративно-аналітичного методу. Проблематика генеалогії сприйняття повсякдення як категорії соціогуманітарних наук визначила використання в якості основного підходу
«історію ідей» та систематичну генеалогію. Наукова новизна полягає у спробі розглянути питання ґенези поняття «повсякдення» не в телеологічних контекстах «еволюції ідеї у філософській науці», а як історіографічного феномену філософських та соціологічних підходів. Це дозволяє розширити рамки також й історичних підходів до повсякдення.
Висновки. У ході дослідження феномен повсякдення було розглянуто з погляду різних філософських шкіл та течій, зокрема, феноменології та структуралізму. Виявлено, що соціологія більшою
мірою сприяла поширенню інтересу до повсякдення, ввівши його до обігу багатьох дисциплін гуманітарного циклу. Наріжним каменем усіх досліджень повсякдення став феноменологічний підхід,
який стимулював інтерес до реальних, а не абстрактних явищ та процесів життя. У свою чергу
підхід екзистенціалістів до повсякдення виявився тупиковим і не збагатив арсенал соціальних наук
новим інструментарієм. Найбільш ґрунтовний внесок у наукову розробку повсякдення зробили
структуралісти, вийшовши за межі суто філософських рамок на поле соціології та історії.; The purpose of the article is to reveal the features of the formation of the philosophical and methodological
foundations of the approach to defining the "everyday [life]" category of social sciences and humanities.
Also its aimed at the development of the discussion regarding the history of “everyday life” concept
understanding through the prism of the historical perspective. The genesis and development of the concept
of "everyday life" as an object of phenomenology, structuralism and existentialism are considered.
The methodology of the research is based on the principles of systematicity and historicism. The nature
of the tasks made it necessary to resort to the comparative and analytical methods. The problems of the genealogy
of "everyday life" as a category of social and humanitarian sciences determined the use of the
"history of ideas" and systematic genealogy as the main approaches. The scientific novelty consists in an
attempt to consider the issue of the genesis of the concept of "everyday life" not in the teleological contexts
of "the evolution of an idea in philosophical science", but as a historiographic phenomenon of philosophical
and sociological approaches. This allows us to expand the scope of historical approaches to everyday
life as well. Conclusions. In the course of the research, the everyday phenomenon was considered from the
point of view of various philosophical schools and currents, in particular, phenomenology and structuralism.
It was revealed that sociology contributed to the spread of interest in the everyday, introducing it into
the circulation of many disciplines of the humanitarian cycle. The phenomenological approach, which stimulated
interest in real rather than abstract phenomena and processes of life, became the cornerstone of
all everyday research. In turn, the existentialists' approach to everyday life turned out to be a dead end and
did not enrich the arsenal of social sciences with new tools. The structuralists made the most thorough contribution
to the scientific development of everyday life, going beyond the purely philosophical framework to
the field of sociology and history.
2023-01-01T00:00:00Z