Закінчення. Початок див.: Слово і Час. – 2018. – №8. – С. 3–18.

У статті досліджується сюжетна проза Олекси Слісаренка, яка демонструє подієве розгортання життєпису автобіографічного персонажа, сукупність автобіографічних мотивів, поєднання фікційних та фактуальних елементів. У ...

У статті йдеться про залучення в 1920 – 1930-ті роки українських авторів мандрівних нарисів про закордонне буття до розвідницько-шпигунської діяльності в різних формах. Це було виконання побіжних завдань поруч із ...

У статті розглянуто теоретичні погляди літературознавця Агапія Шамрая (1896—1952) у контексті рецепції філологічної системи О. Потебні та розвитку формального й соціологічного методів в українському літературознавстві ...

У статті проаналізовано лірику М. Бажана з погляду рецепції античних образів і мотивів. Визначено, що серед форм генетично-контактних зв’язків поет найчастіше послуговується такими, як запозичення, наслідування, адаптація, ...

У статті розглядається художньо-естетична концепція творчості Є. Гуцала, яка впритул наближається до осягнення природи, що її письменник відчував як “велику філософську таємницю” (Ф. В. Й. Шеллінг). Таке авторське світовідчуття ...

У статті вперше проаналізовано роман Віри Вовк “Останній князь Звонимир” (2010). Досліджено архетипові паттерни твору. З'ясовано міфологічний контекст магічного реалізму.

У статті вперше цілісно і в синестетичному річищі (через компонент музичності — власне, баркарольний принцип поетичного творення) проаналізовано історичний роман у віршах «Берестечко» Ліни Костенко. Простежено особливості ...

Творчість Теодосія Осьмачки як літературного критика маловідома, оскільки його праці цього характеру були написані на еміграції, опубліковані в різних закордонних періодичних виданнях. Вони засвідчують схильність письменника ...

Стаття присвячена зв'язкам Богдана-Ігоря Антонича з польськими поетами першої половини ХХ ст. – у площині безпосередніх контактів та співпраці, у царині критичної рецепції й на рівні суто інтертекстуального діалогу. У ...